Ждуни "русского міра" й досі намагаються утримати мандат депутата Верховної ради
На третьому році великої війни в самому центрі української столиці, під боком у президента й правоохоронних органів пригрілася велика група осіб, діяльність яких у минулому чи навіть сьогодні інакше, як проросійською, не назвеш, пише видання Texty.org.ua.
Йдеться про деяких депутатів Верховної Ради 9-го скликання, серед яких багато тих, хто “засвітився” як поширювач російської пропаганди, а то і як справжній виконавець волі країни-агресора.
Регіонали
Саме так, у Верховній Раді досі сидять депутати, які підтримували сепаратистські рухи на сході України, виступали на проросійських ресурсах чи навіть голосували за Харківські угоди (якщо забули, що це, читайте статтю “Вони здали Крим. Поіменний список. Хто бився за Харківські угоди, які дозволили Росії почати окупацію”) чи диктаторські закони, якими Янукович намагався заборонити Майдан і протести.
Найбільше таких кадрів у парламент у результаті дострокових виборів влітку 2019 року (їх оголосив Зеленський після свого обрання) завела ОПЗЖ, перейменована Партія регіонів. Після того як у 2022 році діяльність ОПЗЖ заборонили, ця політсила змінила вивіску на “Платформу за життя та мир” (ПЗЖМ), яку очолив Юрій Бойко.
Регіонали-ОПЗЖисти-ПЗЖМісти діють у межах стабільної і давно відомої амплітуди. Після чергової зміни політичного ландшафту вони стають майже непомітними. До певного часу, поки хтось із партійної верхівки, той самий Юрій Бойко, не виступає із заявою.
Громадськість починає обурено волати, а коли скандал сягає свого піка, регіонали (чи, як тепер прийнято казати, ПЗЖМ) заявляють, що їх не так зрозуміли, що вони хотіли просто суспільного порозуміння, зрештою можуть навіть вибачитися. Усе поступово затихає, а потім… повторюється знову.
Конкретно Юрій Бойко проробляє цей трюк знову й знову. Так, 26 лютого 2022 року, на третій день війни, коли бої точилися вже під Києвом, він раптово вигулькнув в ефірі російського пропагандиста Соловйова. “Они (українці) видят, что мы не стреляем по жилым кварталам, или сейчас только одна пропаганда работает, что всюду ищут диверсантов. Я читаю украинские сайты, и у меня такое впечатление, что это какая-то параллельная реальность”, — пожалівся Соловйов.
На що Бойко йому співчутливо відповів: “Помните, как в «Собачьем сердце» у профессора Преображенского? Не читайте советских газет перед едой, иначе испортится аппетит…”.
Потім, звісно, Бойко заявив, що він просто намагався переконати Соловйова, “були ілюзії”, а він і його партія стоять на проукраїнських позиціях, І тоді, і тепер Бойку, як то кажуть, мов із гусака вода.
Секрет непотоплюваності регіоналів полягає в тому, що у всі часи вони були дуже чутливими до побажань влади. Були зручні для голосування за якісь непопулярні закони, коли сколочена “більшість” починала розвалюватися на очах. А тут завжди є люди, які можуть допомогти з незручним голосуванням.
Секрет збереження
І, головне, ці люди скидаються на справжню “кульгаву качку” — ну хто їх підтримає на наступних виборах? Але регіонали і тоді, і тепер дотримуються чіткої стратегії хижака-стерв’ятника — не дуже світитися, коли вони не мають реальної влади (читай сили) і політична кон’юнктура їм не сприяє.
Але, як тільки ситуація змінюється і ще вчорашні зверхники політичного Олімпу починають слабшати, вони одразу стають нахабними й агресивними.
Підіграючи владі, регіонали завжди зберігають свій ресурс: фінансовий, організаційний, силовий. Тому й нахабнішають, коли ситуація змінюється.
А для того, щоб зрозуміти, коли підходящий момент настав, і робляться ці постійні, здавалося б, абсолютно недоречні в сьогоднішній ситуації заяви. Усе це промацування ситуації, такий собі замір “середньої температури по палаті”. Ну не “прокатило” зараз, спробуємо через якийсь час знову.
Депутати Верховної Ради, які підігравали Росії
“Другий ешелон”
Щоб зрозуміти, скільки депутатів із проросійським шлейфом може бути сьогодні в Раді, Texty.org.ua посортували їх за шістьма категоріями.
Перша категорія — висока посада за президентства Януковича. Здається, ні для кого не секрет, що в тій ієрархічно-мафіозній системі, яка викристалізувалася за президенства Януковича, займати її високий щабель означало всеохопно виконувати волю тодішнього проросійського клану.
Наступна категорія — голосування за Харківські угоди. Ратифікована у квітні 2010 року тодішніми депутатами Верховної Ради угода про продовження терміну перебування Чорноморського флоту в Севастополі в обмін на зниження ціни російського газу суперечила українській Конституції і в майбутньому виявилася дуже помічною для окупації росіянами Криму.
Ще один маркер — голосування за диктаторські закони. Ухвалені Верховною Радою 16 січня 2014 року закони грубо обмежували права людей, надавали тодішнім представникам правоохоронних органів більше повноважень для покарання учасників протестів.
Після втрати влади для багатьох представників Партії регіонів та СДПУ(о) основною стала пропагандистська діяльність. Через мережу проросійських медіа, які варто було б назвати пропагандистськими майданчиками, вони доносили до аудиторії меседжі російської пропаганди, активно поширювали фейки.
А дехто з депутатів навіть був умовним власником таких рупорів Кремля. Саме всі ці працівники пропагандистського фронту належать до категорії “Власники/учасники проросійських пропагандистських медіа”.
Останні дві категорії — “Проросійська діяльність до лютого 2022 року” і “Проросійська діяльність після лютого 20222 року”. Ми вирішили зробити часовий поділ до і після лютого 2022 року, бо, коли “мастодонти” проросійського руху втекли, сіли чи склали мандати, на їхнє місце прийшов “другий ешелон” російського впливу, який занесло в Раду переважно за списками “Слуги народу”. Мова йде, наприклад, про Артема Дмитрука, Олександра Дубінського, Максима Бужанського.
“Другий ешелон” російського впливу занесло в Раду переважно за списками “Слуги народу”
Частина “п’ятої колони” сьогодні вже в СІЗО й очікує справедливих вироків. Але інша частина, наче нічого й не було, ходить до Верховної Ради і працює на “благо” країни.
Тут слід зазначити, що автоматично позбавити мандата проросійських політиків, керуючись тим, що вони мають таку позицію, було б неправильно, це шлях до диктатури. Бо потім позбавлять мандатів і реальну опозицію. Правильний шлях — довести справу до рішення суду, після чого Рада має проголосувати за відкликання мандата в кожному персональному випадку.
Але, певно, хоч би де зараз були ці народні обранці, усі вони чекають одного — зміни ситуації, політичної кон’юнктури в країні, а тоді знову, як це бувало не один раз, знайдуть больові точки, візьмуть гроші в Росії, заручаться її медійно-блогерською підтримкою і рушать брати владу в цілком демократичний спосіб.
Під час підготовки цього матеріалу Texty.org.ua використали інформацію з відкритих джерел, зокрема із сайту Руху “Чесно”.
Євгенія Дроздова, Андрій Гарасим, Надія Кельм; опубліковано у виданні Texty.org.ua
Ізраїль оголосив закритою військовою зоною територію на кордоні з Ліваном
Распечатать
